04.05.2020. Зйомка пейзажів. Композиція фотокадрів. Роль Ракурсу.
Пейзаж (франц. paazsaqe, від рауs — країна, місцевість) — жанр в образотворчому мистецтві, де об'єктом зображення є природа. Елементи пейзажу траплялись у помпейських фресках (І ст. н.е.), розписах, картинах епохи Відродження. Як самостійний жанр пейзаж виник у китайському (VII ст.) і японському (XV ст.) мистецтві. У Західній Європі він сформувався в XVI-XVII ст., розвинувся в XIX - на початку XX ст. В Україні елементи пейзажу з'явились у мініатюрах, настінних розписах та іконах ХІУ-ХУШ ст. У XIX - на початку XX ст. значне місце пейзаж посідає в творчості І. Сошенка, М. Сажина, М. Штернберга, Т. Шевченка, С. Васильківського, С. Світославського, В. Орловського, І. Труша. Серед сучасних майстрів пейзажу найвідомішими є М. Бурачек, О. Шовкуненко, И. Бокшай, С.Шишко і ін. (мал. 6.1).
Питання: Які режими ви встановите на камері?
Який обєктив треба встановити?
Пейзаж (франц. paazsaqe, від рауs — країна, місцевість) — жанр в образотворчому мистецтві, де об'єктом зображення є природа. Елементи пейзажу траплялись у помпейських фресках (І ст. н.е.), розписах, картинах епохи Відродження. Як самостійний жанр пейзаж виник у китайському (VII ст.) і японському (XV ст.) мистецтві. У Західній Європі він сформувався в XVI-XVII ст., розвинувся в XIX - на початку XX ст. В Україні елементи пейзажу з'явились у мініатюрах, настінних розписах та іконах ХІУ-ХУШ ст. У XIX - на початку XX ст. значне місце пейзаж посідає в творчості І. Сошенка, М. Сажина, М. Штернберга, Т. Шевченка, С. Васильківського, С. Світославського, В. Орловського, І. Труша. Серед сучасних майстрів пейзажу найвідомішими є М. Бурачек, О. Шовкуненко, И. Бокшай, С.Шишко і ін. (мал. 6.1).
У пейзажах відтворюються реальні або уявні вигляди місцевості, архітектурних споруд, міст (міський архітектурний пейзаж — ведута), морських виглядів (марина) тощо. Часто пейзаж служить фоном у живописних, графічних, скульптурних (рельєфи, медалі) творах. Зображаючи явища і форми природного оточення, художник відтворює власне ставлення до природи та сприйняття її сучасним для нього суспільством. Через це пейзаж набуває емоційності й ідейного змісту.
Зміст пейзажу
Переконливість і виразність пейзажу залежить від уміння художника малювати елементи зображення, опрацьовувати форму основних його об'єктів і деталей: дерева, хмари, гори, багатоплановий рельєф місцевості. Без такого вміння дерева в пейзажі будуть виходити однаковими; земля, хмари, ліс удалині будуть виглядати приблизною плямою, мертвою, маловиразною схемою. Тому зображення пейзажу вимагає детального вивчення природи.
ПОНЯТТЯ ЗАГАЛЬНОГО, СЕРЕДНЬОГО ТА ВЕЛИКОГО ПЛАНУ. РОЛЬ ТОЧКИ ЗЙОМКИ І РАКУРСУ
Умови подієвої зйомки, як правило, не дозволяють встигнути організувати мізансцену з людьми, оформити інтер'єри, змонтувати світлові установки, як це робиться зазвичай в павільйонних зйомках, тому оперативна фотожурналістика бере на озброєння найбільш поширений в фотографії спосіб композиційного рішення - вибір точки зйомки.
Вибираючи точку зйомки, фотограф знаходить таке місце для фотоапарата і таке його положення по відношенню до об'єкта, при якому подія, обраний для зйомки об'єкт найбільш правдиво, виразно, вражаюче відтворюються на фотографії. Положення будь-якої точки в просторі визначається трьома її координатами.
Для точки зйомки цими координатами є:
- - віддаленість від об'єкта;
- - висота розміщення фотоапарата;
напрямок зйомки (зміщення по горизонталі, вертикалі і діагоналі).
Дані принципи побудови композиції важливі для розуміння поняття крупності плану і поняття ракурсу. Зупинимося на них як на центральних в композиційному вирішенні фотозображення.
Наближення точки зйомки до об'єкта або видалення від нього дає ефект зміни масштабу зображення. Ми вже з'ясували, що масштаб збільшується з наближенням точки зйомки до об'єкта і зменшується зі збільшенням відстані до нього, а також залежить від фокусної відстані об'єктива. Вибір відстані точки зйомки до об'єкта зйомки прямо впливає, таким чином, на крупність зображення, або ж, на мові фотографії, - на крупність плану.
Залежно від того чи іншого відстані до об'єкта плани поділяються на загальні , середні і великі. Загальні і середні плани характерні для образотворчих позначень місця проходження події, окреслення станів природи, характеру діяльності соціальних груп, загальної характеристики певної спільноти людей. Великі плани деталізують подія, характерні риси об'єкта зйомки, зображення людини і групи людей.
Експресивними виразними засобами в рамках порушених є надвеликих план і ракурс , що дозволяють фотожурналісту виділити найбільш суттєві елементи і деталі загальної фотокомпозиції, образно акцентувати думку фоторепортажу або фотокомментарія.
Поняття ракурс безпосередньо пов'язано з висотою точки зйомки і спрямованістю об'єктива щодо осі координат майбутнього зображення. Зйомка з нормальних точок зору з висоти людського зросту - є в фотожурналістики загальним правилом.
Для надання більшої виразності фотозображення, втілення в ньому тих художніх ідей, про які йшлося в попередніх параграфах (зняти «кірку буденності», проникнути всередину явища, події), використовують верхні і нижні точки зйомки. При цьому або трохи, або має велике значення деформується саме зображення, гіперболізуються ті чи інші його деталі і елементи, подовжуються одні лінії, коротшають інші. Скорочений , скорочений по-французьки звучить як raccourci - звідси і відбувся термін ракурс.
Фоторепортерів, часто використовували цей прийом виразності (Л. Родченко, Б. Ігнатович та ін.), Зараховували до формалістам, хоча 1920-1930-і рр. в багатьох країнах були відзначені пошуками нового фотовйденія.
Конструктивізм отримав розвиток і в СРСР, показавши, як уже було сказано, власні досягнення. Можливості фотографії дозволили його представникам втілити деякі конструктивістські ідеї в фотожурналістики, тим більше що бурхливі роки індустріалізації давали для цього багато патетичних і виробничо-технологічних сюжетів.
Експресивна і конструктивістські композиція кадру створювалася названими вище фоторепортерами насамперед за допомогою вибору незвичайних точок зйомки, оригінальних ракурсів.
