Урок 13-14. Фотообладнання для виконаня багато фігурних композицій.

Якщо взяти кілька геометричних фігур і спробувати скласти їх в композицію, то доведеться визнати, що з фігурами можна зробити тільки дві операції – або їх згрупувати, або накласти один на одного. Якщо якусь велику монотонну площину треба перетворити на композицію, то, швидше за все, цю площину доведеться розчленувати на ритмічний ряд будь-яким способом – кольором, рельєфом, прорізами. Коли необхідно зорово наблизити або віддалити предмет, можна скористатися наближуючим ефектом червоного кольору або видаляючим ефектом синього кольору.

По композиційній дії це групування, що переступило кордон фігур. Розміщення елементів або їх фрагментів один під іншим, часткове перекриття силуетів є моделлю композиційної схеми картини при передачі ближніх, середніх і дальніх планів, лінійної і повітряної перспективи. Особливо ефектно цей прийом виглядає тоді, коли одночасно використовується зміна кольору, контрасту і масштабу з віддаленням планів.

Урок 59-64 Фототозйомка багатофігурних композицій.
 Особливості фотозйомки багатофігурних композицій.
Розміщення освітлення , вибір фону.
Методика зйомки офіційної групи ,зйомки художн. групоих портретів
Коригування недоліків кадру за допомогою граф редакторів.

Масштаб і пропорції

Як засіб композиції масштаб працює, так би мовити, стратегічно. Досить порівняти графічну роботу і монументально-декоративний твір, щоб зрозуміти, як масштаб впливає на форму композиції.

Формальний аспект графічної роботи – філігранність всіх її елементів, так як вона розглядається поблизу. Монументальна композиція неодмінно має велику узагальненість, деяку жорсткість форми, спрощеність деталей.

Зі збільшенням масштабу підвищуються вимоги до врівноваженості і цілісності композиції.

Якщо розглядати масштаб всередині композиції, то співвідношення між елементами регулюється пропорцією. Широко відомий золотий перетин, тобто таке пропорційне співвідношення між елементами, коли ціле відноситься до більшої частини, як більша частина відноситься до меншої, сприймається гармонійним не тільки по відчуттю, але і логічно.

Взагалі кажучи, масштабна пропорційність як засіб композиції застосовується практично завжди, в будь якому упорядкуванні фігур або предметів. Не всяке співвідношення розмірів узгоджується один з одним, тому внутрішній масштаб і пропорція – вельми тонкий засіб композиції, заснований на інтуїції.

Масштаб і пропорція є головними засобами передачі перспективи – зменшення елементів в глибину картини створює відчуття простору.

Ритм (з грець. «плин») – це поступова кількісна зміна в ряду елементів (наростання або зменшення чергувань). Суть ритму обумовлюється чергуванням елементів форми, повторенням, наростанням і убуванням. Закономірності формування ритму товару зумовлені повторністю форм, поділом об’ємів, площин, внутрішнього простору товару.

Ритм поділяється на такі види залежно від динаміки ритму: спокійний (статичний), неспокійний (динамічний), спрямований в одну сторону, спрямований по вертикалі чи горизонталі, сходиться до центру, (за спіраллю)

Форма. Під формою розуміємо два аспекти. Передусім, це форма подачі образотворчого матеріалу, яка може бути реалістичною, стилізованою та авангардною, модерністською (антиреалістичною).

Інша іпостась – це формат твору, котрий має важливе значення для виявлення задуму автора. Розмаїття форматів (коло, овал, прямокутник простий і витягнутий по горизонталі, трикутник і. т. д. ) дозволяє художнику міцніше підкреслювати ідею композиції. Вдалою вважається така композиція, в якій у глядача не виникає бажання розсунути або зменшити межі формату, змінити його масштабність.